Біль — це про почуття. Там де рана, там болить.

Біль — потрібно просто її пережити, сподіватися, що вона сама пройде, це сподіватися, що рана затягнеться. Рішень немає, немає легких відповідей, треба вдихнути глибше і чекати, коли тебе відпустить. Найчастіше з болем можна впоратися, але іноді біль пронизує, тоді, коли її зовсім не чекаєш, б'є нижче пояса і вже не піднятися.  Потрібно боротися, адже від неї не втечеш, а життя підносить все більше і більше сюрпризів.

Як пережити біль

 Біль буває різною - невеликий укол, трохи пониє - звичайна біль, з таким болем ми живемо кожен день.  Але буває біль, яку складно ігнорувати, біль настільки сильна, що витісняє все інше.  Світ розчиняється, і ми думаємо про те, як нам боляче.

 Кожен з нас бореться з болем по-своєму.  Робимо анестезію, витісняємо її, ігноруємо.  Для деяких з нас простіше її пережити.
Швидкий час. Швидка зміна почуттів. Немає місця для проживання болю. 

Підписуйтесь на нашу сторінку у facebook.

Люди йдуть до психологів часто з однією метою – щоб негайно заглушити біль. Щоб швидше перестати відчувати – і знову бігом, життя, робота, сім'я. Як роботи. Щоб жити і не турбуватися. Щоб жити і не заважали нав'язливі думки. Щоб жити і не відчувати.

Тому що біль – це про почуття. Це показник, де порушена цілісність, там болить. Де рана, там болить. Де рана, там не може не боліти. Якщо організм живий, він реагує болем на травму, захворювання, на збій в роботі.

Є вихід: стати кіборгом, тоді не буде боліти взагалі ніколи. Але тоді і захід не буде радувати і вино не смакує, і кішка не розчулює. Адже це теж – про почуття.

Рана не гоїться моментально. Давайте знеболюючою маззю помастимо. Давайте пов'язку накладемо. Але рана не залікується раніше, ніж спрацюють всі захисні і відновлюючі механізми. Кров не можна змусити згортається швидше, а клітини – швидше регенеруватися. Все відбувається зі своєю швидкістю і в свій час.

Те ж саме – і з психікою. Їй треба дати відпрацювати всі етапи. Не утримувати спеціально (не роз'ятрювати рану), не прискорювати (мазати один засіб за іншим тут же). Треба дати собі ВІДХВОРІТИ. Втрата болить. Розставання болить. Повідомлення з поганим змістом болить. Повідомлення без відповіді болить. Грубе слово болить. Нелюбов болить. Ігнорування болить. Ревнощі болять.

Треба не бігти, не рятуватися, а проживати. Треба вболівати. Як під час грипу, треба відлежатися в ліжку, попиваючи чай з лимоном. Треба приймати цю біль і цей стан. Визнавати і називати те, що відчуваєш. "Так, я ревную". "Так, я боюся її втратити, смертельно боюся". І відчувати. Плакати. Злитися. Виливати гнів. Страждати, розглядаючи фотографії. Писати безглузді листи. Можна не відправляти, але писати. Присвятити частину часу тому, щоб прожити біль від ситуації. Побути в ній. Не змазуючи. Не перемикаючись. Не відволікаючись. Спеціально виділити час для усвідомленого проживання болю.

Психіка сама включить захисні механізми. Якщо ви не будете їй заважати, включить. Переболить – і настане апатія, байдужість. Потім прийде спокійне розуміння події. Потім – прийняття ситуації і бажання рухатися далі. Це те, що ви хотіли отримати відразу, негайно, на самому початку.

Розумію, дивний рецепт. Але ви самі знаєте: дія будь-якого знеболюючого закінчується, а рана перестає хворіти, тільки коли заживає. Будьте щасливі!

Автор Лілія Ахремчик 

Читайте також: Жіноча поведінка, яка псує чоловіка.

Фото Pixabay

Коментарі