Перейти до основного вмісту
Як стати господарем своєї долі, а не плисти за течією.
Чому одні з нас з осадом відчувають, що життя тече само, без нашої волі, інші ж (як здається) легко беруть все в свої руки? Поговорити про те, що потрібно, щоб стати господарем своєї долі, ми запросили психологів і психотерапевтів.
Основні ідеї
Вибирати: кожен (навіть у малому) зроблений вибір допомагає отримати контроль над своєю долею.
Діяти: зрозуміти, чого ми хочемо і на що здатні, можна лише на ділі. Човен керований, коли гребуть весла.
Слухати: без упереджень прислухаючись до себе і світу, ми можемо гнучко взаємодіяти з тим, що відбувається.
 |
| Як стати господарем долі |
Доля визначення з народження, і, перед ти як намагатися в ній щось змінити, краще просто плисти за течією, приймаючи все, що вона приносить, і стоїчно переносити втрати...» Якщо ми — свідомо чи ні — живемо з таким переконанням, у нас чимало шансів відчути, що життя складається не так, як хочеться, що ми втрачаємо важливі можливості, не володіємо ситуацією і в кінцевому підсумку втрачаємо сенс існування.
Кому ж з нас вдається відчувати себе повноцінним учасником, творцем своєї долі, не тільки здатним змінити, але і змінювати хід подій? Тим, хто може обернути ситуацію на свою користь, будувати життя за своїм проектом?
Взяти на себе відповідальність
«У якомусь сенсі доля — поняття філософське, — каже психоаналітик Михайло Ромашкевич. — Але якщо перевести цю тему на мову психології, то варто заглянути в витоки того, що ми називаємо «долею», — в раннє дитинство людини. Адже майбутні відносини з життям багато в чому залежать від того, чи розуміє матір свою дитину, чи задовольняє його бажання. Спочатку дитина розвивається в симбіозі: він вважає, що особу матері — його власне обличчя, і всі почуття, які виходять від неї, — його власні почуття.
Наше «Я» народжується саме в цих, самих ранніх стосунках з тією, що привела нас на світ. Якщо вона вірно розуміє бажання дитини і може їх задовольнити, то і він починає відчувати, що потрібно саме йому, і вчиться вибудовувати життя виходячи зі своїх бажань і потреб. Якщо ж її розуміння невірно, він стане вважати власними нав'язані матір'ю установки і надалі будуватиме своє життя, підкоряючись іншим людям і обставинам».
Така людина може багато років залишатися впевненою, що її доля вирішена: сімейними традиціями, родовими посланнями, гороскопами, — погоджується гештальт-терапевт Ніфонт Долгополов. — Більшість з нас, незважаючи на почуття внутрішнього розладу, жорстко дотримуються такої лінії життя до тих пір, поки не зрозуміють, що можуть на неї впливати».
Щоб керувати долею, необхідно взяти на себе відповідальність за те, що з нами відбувається. Ця істина загальновідома, але все ж відкрити її необхідно самому — тільки тоді цей принцип запрацює.
Перетворити страждання
«Мої батьки загинули в автокатастрофі, коли мені було 17 років, — розповідає 30-річна Оксана. — Коли перша хвиля горя відступила, я з вражаючою ясністю зрозуміла, що життя моє більше ніколи не буде таким, як раніше. З дівчинки, доньки я в одну мить перетворилася в самостійну людину. Мені треба було самій дбати про себе, заробляти на життя, думати про майбутнє».
«Нам взагалі не властиво без причини замислюватися, в яких стосунках — діяльних або пасивних — ми знаходимося з власним життям, — вважає Ніфонт Долгополов. — Нерідко людина починає усвідомлювати їх, зіткнувшись з сильним переживанням, травмою або з втратою когось з близьких. Ці події поміщають нас в незвичні умови, коли не залишається іншого виходу, крім як будувати життя по-новому». Кожному доля неминуче приносить свої випробування. Але вони ж можуть спонукати нас переосмислити і змінити свою долю.
"ЗВІЛЬНИТИСЯ ВІД ВПЛИВУ АВТОРИТЕТІВ" Михайло Ромашкевич, психоаналітик«Перший і найважливіший крок — це зрозуміти або хоча б задуматися про те, чого ж ми по-справжньому хочемо. Американський психолог Ерік Еріксон описав багатьох відомих людей, які в молодому віці займалися абсолютним неробством. Їм потрібен був такий період волі, щоб знайти себе, зрозуміти, чого їм хочеться самим, звільнитися від тиску цінностей, нав'язаних батьками, авторитетами, соціумом.
Крім того, необхідно навчитися співвідносити свої бажання і потреби з реальністю. Якщо ти хочеш вибудовувати своє життя, потрібно чітко розуміти, що є обставини, які сильніші за тебе і що ти не в змозі змінити і подолати. І, виходячи з цього, робити те, на що ти здатний».
Віддати перевагу ризику замість комфорту
«Людина не знає, чого треба хотіти, оскільки у неї є тільки одне життя, і вона не може ні порівняти його з попередніми життями, ні виправити його в наступних життях», — так міркував Томаш, герой роману Мілана Кундери «Нестерпна легкість буття». Він зневажав себе за те, що не міг вирішити: бути з жінкою, яку любив, або залишитися одному.
Така модель життя не рідкість — віддати перевагу комфорту бездіяльності замість ризику вибрати і помилитися. І це невміння (небажання) «жити з першого разу, щось вибирати і від чогось відмовлятися позбавляє самої здатності до рішень і вчинків.
«Почати робити вчинки непросто, — підтверджує Михайло Ромашкевич. — Для цього треба усвідомити обмеженість своїх можливостей і прийняти не надто приємну істину: кожен з нас не ідеальний, ми можемо помилятися і робити помилки, за які деколи доводиться розплачуватися. Розуміння реальних можливостей позбавляє дитячої ілюзії всемогутності».
Людина, яка пливе за течією, змиритися з цим не може. Її життя схоже на чернетку, яку він сподівається коли-небудь переписати наново. Йому важко усвідомити, що вихід тільки один: тут і зараз робити те, до чого нас спонукають наші схильності та бажання.
Робити вибір навіть у дрібницях
«Мені довгі роки здавалося, що я активно будую власне життя, — згадує 42-річна Альбіна. — Я успішно вчилася, працювала, вдало, як я вважала, вийшла заміж. Прозріння настало, коли я виявила, що чоловік не відчуває практично ніяких почуттів ні до мене, ні до сина, а все моє життя підпорядковане здачі квартальних звітів. Розлучившись з чоловіком, я на якийсь час відчула полегшення. Але мені довелося ще рік лікуватися від депресії і працювати над собою, щоб зрозуміти, чого ж насправді я хочу».
Щоб активно творити своє життя, необхідно визнати, що у нас завжди є вибір. Здійснювати його постійно, навіть у дрібницях, використовувати кожну мить для дослідження своїх бажань — одна з головних можливостей віднайти себе, стикнутися зі своїм справжнім «Я».
«Наша доля складається з дрібних кроків, і кожна мить життя ставить нас перед вибором, — продовжує Ніфонт Долгополов. — Ми можемо жити, виконуючи те, чого від нас хочуть інші люди, суспільство, або ми свідомо робимо вибори навіть у дрібницях, спираючись на свої бажання, уподобання, цінності, смисли, — і так вибудовуємо свою долю».
"ВИРІШИТИ, ЧИМ САМЕ Я ХОЧУ І МОЖУ КЕРУВАТИ" Ніфонт Долгополов, гештальт-терапевт«Корисно відповісти собі на просте запитання: а чи хочу я бути господарем свого життя? За те, щоб керувати своєю долею, потрібно заплатити серйозну ціну — взяти на себе відповідальність за свої вчинки. Якщо вдуматися, є чимало вигод у тому, щоб нашим життям керував хтось інший: відповідальність в такому випадку можна перекласти на батьків, партнера, уряд... Тому важливо вирішити: що я хочу і можу почати управляти, а що віддав на відкуп інших людей або удачі? Потрібно визначити, яку міру відповідальності я готовий взяти на себе, щоб стати господарем свого життя і отримувати від цього задоволення»
Шукати свою правду
«У старших класах я захопився фотографією, мріяв стати фотожурналістом, — згадує 34-річний Михайло. — Але батько наполіг на тому, щоб я вступив на юридичний, який він закінчив сам. Я навчався, працював, але всі ці роки у мене було відчуття, що я сиджу на березі і дивлюся, як моє життя протікає повз мене. Скінчилося тим, що я звільнився з фірми, де працював юристом, і вступив на курси телеоператорів. Такого відчуття свободи і повноти життя, як зараз, я не відчував багато років».
«Людина, яку в дитинстві «переконали», що дорослі знають набагато краще за нєї, чим їй займатися, як чинити, довіряє думку «експертів» більше, ніж самому собі, — пояснює психотерапевт Марина Хазанова. — Він, як правило, не впевнений у собі, уникає приймати рішення, несвідомо боячись, що його вчинки будуть піддані критиці».
Але, якщо весь час жити з оглядкою, побоюючись, що наше життя в чужих очах виглядає «неправильної», ми ніколи не зможемо по-справжньому віддатися потоку власного життя.
Багатьом потрібен час, щоб зрозуміти, хто ми насправді, осмислити свій справжній потенціал і визнати право на реалізацію. Стати дійовою особою свого життя — значить почати по-справжньому розуміти себе, свої бажання і нахили. І діяти — по мірі своїх можливостей, яких, якщо вдуматися, у нас чимало!
''ГНУЧКО ВЗАЄМОДІЯТИ З СВІТОМ'' Марина Хазанова, екзистенційний психотерапевт«Ми відчуваємо повноту життя, коли займаємося тим, що нам подобається, і робимо те, що нам цікаво. За «подобається» стоять наші цінності. За «цікаво» — схильності, жага творчості та пізнання. Це можливості, які дані природою, долею. Їх треба пробувати реалізувати — знову і знову, навіть якщо спочатку не виходить. Але кожне маленьке «виходить» дає нам задоволення, і варто збирати його, зберігати — на цей новий досвід потім можна буде опертися.
Світ дуже багатьом готовий з нами поділитися. Все, що нам треба, є всередині насі навколо. Але часто ми цього не помічаємо — живемо в полоні стереотипів. Потрібно знайти опору в собі, щоб гнучко взаємодіяти зі світом і людьми, які нас оточують».
Коментарі
Дописати коментар